Початкова сторінка

Юрій Буряк (Київ)

Персональний сайт українського поета

?

Якби вони подбали

Константінос Кавафіс (переклад Юрія Буряка)

Дійшов до того, що ані шеляга, ні даху

над головою. О, це фатальне місто, Антіохія,

зжерло мої заощадження – плакали мої грошенята, –

о це фатальне місто з марнотратним життям.

Але я молодий і здоровий нівроку.

Еллінська мова – мій скарб

(знаю, та ще я знаю Аристотеля і Платона,

тих риторів, тих поетів – усіх, хоч би кого назвав).

І на військовій справі трохи я розуміюся,

найманців наших начальників знаю не тільки зі слів.

Певною мірою вхожий до урядовців тутешніх.

В Олександрії 6 місяців був я торік,

знаю дещо про справи (думаю, це на користь)

й умисли Какергета*, вуличних вуркаганів, злодіїв і т. ін.

Отже, відтак вважаю: з огляду на усе це

любій моїй вітчизні, Сирії,

прислужитися цілковито готовий.

Кожну доручену справу спробую

обернути я на благо вітчизни.

Намір твердий у мене. Ну, а якщо

заважатимуть, знаємо цих ми вискочнів – як зазвичай буває

(то хіба я в тім винен?),

може, й про це розповісти?

Спочатку піду до Завіна, й коли

не оцінить той бовдур мене,

подамся до Гріпа, його супротивника.

А якщо мене й він не візьме,

одразу ж постукаюсь до Гіркана –

хтось із трьох неодмінно візьме.

Тож маю спокійне сумління,

хоч вибір мій є непевним:

всі троє своїй вітчизні в однаковій мірі шкодять.

Але, пропащий чоловік, моя провина в чому?

Таж ледве я кінці з кінцями зводжу

(прошу, нещасний у пригоді стати).

Якби лишень могутні боги подбали

й четвертого створили, добрішого,

я з радістю пішов би разом з ним.

* Дослівно Лиходія.