Початкова сторінка

Юрій Буряк (Київ)

Персональний сайт українського поета

?

Чудових квітів білих він поклав букет

Константінос Кавафіс (переклад Юрія Буряка)

Ось та каварня, де вони бували разом.

Тут друг йому три місяці тому сказав:

“Нема в нас ані шеляга. Злиденні хлопчаки,

обидва ми дійшли до крайньої нужди.

Кажу тобі відверто: не можу я з тобою

гуляти. Знай це, мене шукає інший”.

Той інший обіцяв йому дві одежини

й хустини з шовку. Щоб повернути друга,

він світ весь обійшов і 20 лір знайшов

і друга повернув за ці ось 20 лір,

і з другом знов прийшов сюди –

за гроші, ясна річ, але й по давній дружбі

і в пам’ять про любов, яка єднала їх.

Бо “інший” брехуном, як виявилось, був

і злагодив йому лише один костюм

по тисячах прохань і з нехіттю, сяк-так.

Але тепер мій друг не хоче ні вбрання,

ані хустин із шовку, і взагалі нічого –

ні лір тих двадцяти, ні шеляга на кір.

Недільним ранком, о десятій його ми поховали.

Недільним ранком, о десятій; ще тижня не минуло.

На домовину вбогу чудових квітів білих

він поклав букет – найкращий, мабуть,

подарунок двадцятирічній згаслій вроді.

І ось увечері робота трапилась йому

(хліб якось треба заробляти) у тій каварні,

куди вони ходили разом. Як гострий ніж у серце,

куди вони ходили разом – каварня чорна.