Двоє юнаків 23–24 років

(переклад Юрія Буряка)

З о-пів на одинадцяту був у кав’ярні

він, чекав, що той невдовзі з’явиться.

Зайшло за опівніч – а він усе чекав.

Пішло опів на другу і кав’ярня

вже майже спорожніла. Йому

набридло газети проглядати

механічно. З трьох шилінгів, що витрусив,

залишився лише один: так довго він чекав

і решту згайнував на каву і коньяк.

До того ж, цигарок вже не лишилось.

Було виснажливим очікування. Бо,

між іншим, у цій самотності

його думки обридливі гнітили

про розперезане розпусницьке життя.

Але, коли побачив друга на порозі –

нудьга і втома, і думки ці щезли.

Друг звістку несподівану приніс –

що в карти виграв шість ! десятків лір.

Вродливі лиця їхні, виняткова молодечість,

любов чутлива, що була між ними,

зросились, ожили і залунали

картярським успіхом від лір шістдесятьох.

Прекрасні і бадьорі, і кохані

пішли – та не в домівки до родин

(де їм уже були не дуже раді):

в один відомий їм розкішний заклад,

розтління дім, і винайняли там

помешкання для сну, напоїв дорогих

назамовляли.

Наситившись дорогоцінним пійлом,

десь о четвертій ранку вже, приблизно,

щасливі, любощам нарешті віддалися.

1927

Примітки

За виданням: Константінос Кавафіс Вибрані поезії / Переклад Юрія Буряка. – К.: Українські пропілеї, 2021 р., с. 189 – 190.