Початкова сторінка

Юрій Буряк (Київ)

Персональний сайт українського поета

?

Іоан Кантакузин бере гору

Константінос Кавафіс (переклад Юрія Буряка)

Він бачить поле і збіжжя, йому яке ще належить;

пшениця, худоба, дерева, рясно вкриті

плодами; а далі дім його батьківський,

повен розкішних строїв, старовинних меблів і срібла.

Це все відберуть у нього – о Ісусе Христе! –

це все відберуть вже нині.

Невже над ним не зглянеться Кантакузин,

якщо він впаде йому в ноги? Кажуть, що він поблажливий –

надто поблажливий. А ті, хто навколо нього? А військо?

Чи впасти Ірині до ніг, самій господині, і заголосити?..

Дурний! Так вляпатись із партією Анни –

вона ніколи не дозволить, щоб з нею повінчався

пан Андронік. Ми бачили, яких зусиль

докладено. А людяність яка!

І навіть франки вже не ждуть добра від неї.

Смішніших важко вигадати планів, безглуздіших інтриг.

Тоді, як її сили загрожували світові всьому

З Константинополя (із Міста), його Кантакузин спустошив,

пан Іоан його спустошив.

А що коли б він виступив за пана Іоана, як перше мислив?

Якби він так вчинив, то, може, щасливий був би нині,

вельможа знатний, що завжди має силу,

якби священик в останню мить його не вмовив,

настирність виявив священичу і вплив,

якби не помилкові від фортеці до фортеці звістки,

якби не те потьмарення (не ті дурниці).

1924