Один з їхніх богів

(переклад Юрія Буряка)

Вже присмерком у центрі Селевкії

один із Них з’явився на майдані.

Він йшов – ставний, від вроди неземної

безсмертя блиском сяяв юний зір,

як темна ніч, волосся духмяніло.

Хто бачив це, заскочений зненацька,

не міг збагнути, хто він – грек

сирійський? Або якийсь зальотний чужоземець?

А ті, хто був уважніший, сахались

мимоволі. Й дивилися услід

зникомій постаті, що входила в аркаду

і в сутінках зникала за вогнями

кварталу, що вночі лиш оживає,

з його розпустою і оргіями, з буйством

розгулу п’яного, у спробі розпізнати,

Котрий із Них у пошуках яких

утіх, що заборонені, явився

на бруки Селевкії з верховин

захмарних – із палат Благословенних.

1917

Примітки

Другий варіант перекладу:

Коли один із них проходив надвечір

майданом ринку у Селевкії

під виглядом ставного і досконало прекрасного юнака

з блиском щасливого безсмертя в очах,

з духмяним чорним волоссям,

перехожі проводжали його поглядом

і запитували один в одного, чи, бува,

не грек сирійський цей чужинець.

І лиш декотрі, придивившись,

розуміли і поступалися дорогою.

І тоді, коли він зникав за колонами

у вечорових сутінках і вогнях,

ідучи у квартали, які оживають

лише вночі в розгулі, пиятиці, оргіях,

вони намагалися розгадати, хто із Них

і заради яких насолод заборонених

спустився на вулиці Селевкії

з Найвищих Благословенних палат.

Селевкія – місто на ріці Тигр, на південь від Багдада. Одна зі столиць держави Селевкідів, існувало в 3 ст. до н. е. – 2 ст. н. е.

За виданням: Константінос Кавафіс Вибрані поезії / Переклад Юрія Буряка. – К.: Українські пропілеї, 2021 р., с. 117.