19. Скорботне, бентежне

Си Кунту (переклад Юрія Буряка)

Сильний вітер бурунить води,

Ламає дерева у лісі.

Думка – гірка, як смерть;

Кличу спокій – не йде.

Сотня літ – наче струмок;

Багатство і честь – холодний попіл.

Великий Шлях щодня відходить,

Наче муж, покликаний величчю.

Муж величний, тримаючи меч,

Наче безмежжя, сповнений смутку.

Ффф – шшш – падає листя…

Дощ струмує на мочарі.