15. Недбальство, дичавіння

Си Кунту (переклад Юрія Буряка)

Ось, це те, нутром сподіване…

Істинно беру без стриму.

Все, що трапиться, і тим багатий,

Первісну природу я стрічаю.

Споруджу курінь собі під соснами,

Шапку знявши, вірші прочитаю.

Тільки й знаю: ранок, вечір,

А яка пора, не розрізняю.

Коли все йому тут до душі,

То навіщо суєта мирська?

Що ж до [втіх] небесної свободи,

То і їх отак я здобуваю.