Старий

(переклад Юрія Буряка)

Де метушня і галас, у кав’ярні,

схилившись над столом, сидить старий –

він сам – з газетою, без товариства.

Принижений старечим віком,

він думає, як мало він радів,

коли мав силу, розум і красу.

Він знає – постарів, це відчуває й бачить.

А поміж тим, здається, тільки вчора

він був ще молодим. Шалений час, шалений час.

А все розсудливість: весь час його дурила,

а він їй вірив – що за божевілля! –

брехусі, що казала: «Завтра. У тебе ще багато часу».

Він згадує пориви, що приборкав,

і радощі, які приніс в офіру, безглуздо

втрачене колись бере його на глум.

…Але від розмислів і споминів мигтіння

старого накриває змора. Він куняє,

на стіл зіпершись, посеред кав’ярні.

1897

Примітки

За виданням: Константінос Кавафіс Вибрані поезії / Переклад Юрія Буряка. – К.: Українські пропілеї, 2021 р., с. 45.