Шам-ель-Несим

(переклад Юрія Буряка)

Блідий наш Місирі

Повнять сонячні стріли.

Гіркота і задуха обпікають і крають,

Дошкуляють спрага і біль.

Наш солодкий Місирі

У веселому вирі

Забуває, схмелілий, всі лиха й тирана

Сонце, прикрашаючись, залишає ганьбі.

Щасливий Шам-ель-Несим весну сповіщає,

Безневинні святки на природі,

Порожніє Александрія, людних вулиць вщухає гомін,

Щасливий Шам-ель-Несим на свято скликає,

Чеснотний єгиптянин, кочовик невтомний,

Численні юрби звідусіль виходять,

Процесії повеселитися охочих,

Заповнюються Гамбарі й блакитно-мрійна

Махмудія, Мекс, Рамлі, Мохарамбей

Змагаються – хто якнайбільш візочків

На свято вирядить. Серйозні і спокійні

Обличчя в добрім гуморі людей.

Бо єгиптянини навіть на гулянні

Статечність і поважність зберігає.

На фесці квіти – та обличчя церемоніальне,

Мугикає він пісню монотонну,

В усьому зваженість, і – натяку у тому

На метушливість радісну немає.

У нашому Місирі зелень – рідкість,

Нема струмків солодких і не б’ють джерела,

Немає гір високих, туману в долині,

Та квіти є із полум’я, що звідкись

Упали – де зі смолоскипом Пта недремний

І аромат небес від них долине.

Захоплені теплом мотивів кревних

Люди, співак у колі, натовп шаленіє,

У голосі – і плач скорботний, й ніжне

Тремтіння – злине повість дивовижна,

Про легковажну Фатіму, сувору Еміне

І про Зейнаб, лукаву й многогрішну.

Рятують шатра від задухи й пилу,

Шербет дарує прохолоду, і години

Збігають, наче миті; на кобилу

Схожі, ті миті, приострожені, летять

І табуна підкови цокотять,

І золотять ШамельНесима днину.

Блідий наш Місирі

Повнять сонячні стріли.

Гіркота і задуха обпікають і крають,

Дошкуляють спрага і біль.

Наш солодкий Місирі

У веселому вирі

Забуває, схмелілий, всі лиха й тирана

Сонце, прикрашаючись, залишає ганьбі.

1892

Примітки

Шам-ель-Несим – традиційне .

Гамбарі – ця і наступні є назвами районів / вулиць Александрії.

За виданням: Константінос Кавафіс Вибрані поезії / Переклад Юрія Буряка. – К.: Українські пропілеї, 2021 р., с. 17 – 18.