Початкова сторінка

Юрій Буряк (Київ)

Персональний сайт українського поета

?

Муза і поет

Константінос Кавафіс (переклад Юрія Буряка)

Поет

Чи задля користі а чи добра якого

Я став поетом? Може, від безсилля?

За кожним звуком – відзвуку пустого

Своєї ліри чую фальш і цвіль я.

Якщо сподоблюся на щось високе,

Відчую, що марнота – честь і слава

І скрізь нудьга, куди не кину оком,

Терни колючі й просторінь імлава.

Земля є куля темна, зимна і безплідна,

І втіхи ложні – образ мого світу.

Спів радості й любові – жалюгідний.

Плач, жалюгідна ліро, плач, путано!

Муза

Ти не брехун, поете. Світом візій

Твоїх означується яв. Твій світ – правдивий.

І струни ліри, і співзвуччя пісні

Відкриють зору далеч перспективи.

Ти Божества служитель. Дано жереб

Краси й весни тобі. Це дар Небесний.

Ти – джерело. Ти – недомовний шерех.

Горішній Голос обіцяв тебе нам!

Не бійся пітьми, що вкриває землю.

Спливе ще трохи часу і – розтане…

Відважним будь, прийшов ти недаремно

В долину, звістувати нам світанок!

Туман лиш злегка застує твій погляд.

Під цим покровом зичлива природа

З троянд, нарцисів і фіалок з поля

Вінки духмяні в’є винагороди.

1886