Початкова сторінка

Юрій Буряк (Київ)

Персональний сайт українського поета

?

«В будинку Лібермана за каміном,...»

Юрій Буряк

В будинку Лібермана за каміном,

де завжди двері від балкона

були прочинені на вул. Орджонікідзе,

де Рух зароджувався і чергою пройшли колони тих,

чиї обличчя краще видно під прицілом карабіна,

де зграя самураїв берегла від бліх,

либонь, саму Вітчизну,

вогнем уявним Агні керамічний мов кулаком гатив –

і вихлюпнувсь вогонь цей на майдани

з розмов під образом Енея,

де час бродив, як у міхах вино Тавриди,

і шумовиння хмелю збивало бронзових пігмеїв з ніг;

здавалося, народ повстане, і на повалених бовванах

той, хто сьогодні переміг,

хто вийшов першим на кориду,

той від корита відірве нездар і скине шкарбунів…

От Вітя Єлень прапором прикрасив

портал ЦК – жовто-блакитним…

хто пильним був і не втрачав ніде й ніколи

постави носа згідно з напрямком, якого вітер мав,

та у герої з перших лав ішли, бувало, й мартопляси –

Лук’янівка на них чекала чи тюрма

деінде, з комсомолом

вони не розставались, і, що скоро стане явним, недарма:

у «Склянці» і в туалеті ім., скажімо,

вождя і вчителя народів

дебатувалися усі «прихватки» влади,

ГКЧП і танки, можливості при цій нагоді йти

ще далі, може скластись, навіть –

до повалення режиму,

розгону посадовців, бо нема ж мети,

ні пролетаріату,

є тільки гроші партії і доступ до цих грошей через пости.

Розстрілюють подружжя Чаушеску,

Варшавський Договір шматують;

буржуї знов на конях і нові квадриги

ламають межі табірні й гробами по буржуях від

пермських ям несуть героїв справжніх,

римським жестом

показуючи (що навіть важко уявить)

під вікнами хурдиги,

під стінами ГБ… такий трагі-комуністичний

поворот новин;

вже розтягли на бруси половину

броньованого постаменту,

й квітневі тези валяться униз гранітом

на ґав міських цікавих, і філерів, які моменту ждуть,

щоб тих, на кого знагла впала самостійна Україна, –

хай хвилі бунту мас лише спадуть! –

розмазати по плитах

чи вкинути у табори і в безпросвітну, як тайга, нужду;

на ядерного статусу руїнах

уламками авіаносця

частина бомби відкололась і торпеда

пішла гуляти далі широчиною в одній шостій до

нових країн на мапі світу, де Закланна Безневинна

вже пробувала завести новий мотор,

і знов до ортопеда

потрапляла, як балерина, яку взяли у спаринг на дзюдо.

І навіть Йосип буде на Тараса

дрочити – діжку океаном

котити з містечковим антуражем,

не тих згадавши, не рекрута, солдата з Кос-Арала – на

тенета склеротичні впавши жертвою маразму,

вкладе у вірш про незалежність стільки зла

(з імперським гейби ражем),

що справді враження таке, що перед тим йому котрась і не дала;

втім, з ким не буває, і це не є причина,

щоб геній став у нас non grata –

було багато і person, і страхопудів,

що в незалежність, неначе в партію, вступали ради благ

з Тарасом нашим на знаменах, та що пекучіш, ніж перчина,

обпалить піднебіння і не дасть тепла,

як і Ісус Іуді,

коли останній зважився, терзаючись, на інший знак.