Випробування Марії

Переклади Юрія Буряка та Володимира Маккавейського

Mariae Heimsuchung

Noch erging sie’s leicht im Anbeginne,

doch im Steigen manchmal ward sie schon

ihres wunderbaren Leibes inne, –

und dann stand sie, atmend, auf den hohn

Judenbergen. Aber nicht das Land,

ihre Fülle war um sie gebreitet;

gehend fühlte sie: man überschreitet

nie die Größe, die sie jetzt empfand.

Und es drängte sie, die Hand zu legen

auf den andern Leib, der weiter war.

Und die Frauen schwankten sich entgegen

und berührten sich Gewand und Haar.

Jede, voll von ihrem Heiligtume,

schützte sich mit der Gevatterin.

Ach der Heiland in ihr war noch Blume,

doch den Täufer in dem Schooß der Muhme

riß die Freude schon zum Hüpfen hin.

Випробування Марії

Було їй легко на початку тільки,

при сходженні-бо іноді уже

вслухалася в предивне своє тіло,

перепочивши на одній з вершин

Юдейських гір. Але, мов край без меж,

чуття її спрямовано в глибини –

так чулася, йдучи: ті верховини,

відчутні нею, не пересягнеш.

І квапилась вона покласти руку

на друге тіло – в далеч того дня.

Перестріч йшли жінки – одна і друга…

Торкалися волосся і вбрання.

І кожна, повна святості своєї,

упевнена: Вона – обереже.

Спаситель був ще пуп’янком лілеї,

Предтеча усередині в хрещеній,

радіючи, підстрибував, блажен.

Посещение Марией Елизаветы

Не был труден путь ее сначала,

Но, входя, она сознала чудо,

О котором плоть ее вещала;

И взошла на верх горы, откуда

Видно все; но вкруг нее не дали –

Лишь ее богатство расстилалось:

Никогда еще не преступали

Высоты того, что в ней рождалось!

И ту плоть, что там была далече,

Ей хотелось заключить в объятья…

И две женщины пошли навстречу

Прикоснуться к волосам и платью.

И, полны уже своей святыней,

Обнялись в спасительном законе.

Лишь цветком был в ней грядущий ныне,

Но Предтеча знал о вечном Сыне

И взыграл в благословенном лоне.

За виданням: Райнер Марія Рільке Життя Марії: Цикл поезій. – К.: Українські пропілеї, 2017 р., с. 34 – 37.