Лист V

Юрій Буряк

Мій

Вальгію,

я щойно повернувся з Апулії,

благословенний край,

провінція моя так само

стогне, як і Рим, від розпаду

моралі і невситимих новоявлених

(не нами створених) синків колишніх

пасіонаріїв із цезарського почту. Гангрена

вразила і наших посіпак. Ти пам’ятаєш, був такий

Італік? Він ще героя з себе корчив, коли зітнулись

леґіонери й вершники з рабами, й раби його побили

поясами. Мені казали, що ту бійку

він сам і влаштував, бо від по-

ранень, безглуздої (це як на мене)

фронди тоді загинув учень

Цицерона, що консулам

місцевим допікав.

Чи не його Італік “опікав”?

Пробач, прийшла Гли-

кера. Щасти,

мій друже.

P. S. Завтра

допи-

шу.