8. Вогонь

Езра Паунд (переклад Юрія Буряка)

Це гра не на одруження й подружжя,

Знання Провансу;

Це гра не в бартер, замки, оборудки,

Знання Провансу.

Ми ті, хто пам’ятає те, що вам не сниться,

П’ємо безсмертя наше: “проминальні”.

Ми маємо пройти понад бар’єри й межі,

Знання Провансу;

І вся премудрість Уасина [10] саме в цьому:

Прорватись крізь тенета днів, годин,

Де перетворюється час на зерня,

Ми Вічного Життя торкнемося, у цьому світлі

Крізь шепіт наш торкнемося й кохання.

О диму й тіні світу, що темніє,

І вас, і все, що окрім вас, ми знали.

Це гра не на одруження й подружжя,

Це гра не в бартер, замки, оборудки,

Не в “дні і ночі” й знуджені літа,

Загаслі очі й сивину;

Є музика сильніша, чисте світло,

Де час займеться із вуглин безсмертних.

Ми не вигнанці тисячі небес:

О багатьох божеств ми бачили,

Племена і місцини дивовижні

І гребені з берилу й хризопразу.

Бенакусе [11]-Сапфіре, в оболоках

Твоїх природа перевершує себе;

Чи може хтось блакиті цій не йняти віри?

Опале у серпанку, о безсмертний перле,

О темна таємнице з променистим сподом

У всіх одмінах, знаю, ти моя;

Якщо я похитнусь чи зрадить дух,

І схоплять, і пов’яжуть мене чимось,

Так ти мене знайдеш, о ти, те зло,

Що так понуро б’є в мої ворота;

Кажу, мій дух не тут, він нетутешній.

Вуст не проси, Любове, відпусти:

І те, що бачиш, це не з роду смертних.

Уздрівши тінь без обрисів моїх,

Уздрівши в дзеркалі усі миттєвості,

Це скло із безтілесними речами,

Не зви це люстро мною: там, де мла

Кромішня, ти не бачиш, я вислизущий.

Примітки

10 Французька транскрипція імені Оссіана.

11 Так називали озеро Гарда Вергілій, Горацій і Катулл. Benacus – латинська назва озера.