Український дім

Юрій Буряк

Час – початок спекотного липня. На площі

майорять прапори, з гучномовців хрипкі голоси

пролітають як вітер під тентом. Словами не трощать,

але змінюють трошки людей і часи.

Під’їжджають автобуси, люди у касках

більше схожі на чорних комах, не-людей.

Так, либонь, виглядатиме наша поразка.

Тільки тут ти побачиш це. Більш ніде.

Європейської площі замкнули кільце під готелем.

Хунта лави шикує. Пліч-о-пліч стоять.

В кожнім разі видовище справді веселе:

гнійники захищають, героїв гноять.

* * *

Ось образа летить з вуст з-під чорної каски,

спрут юрби виокремлює жертву із лав,

і розквашений ніс і томатна закваска –

гідна відповідь злу. Сльозогінний удав

закільцьовує площу і входить у бронхи,

прапори майорять: «Батьківщина», «Удар».

Батальйон чорних касок повзе многоногий,

як Батиєве військо, монгольська орда.

Стінка в стінку, шолом пролітає у натовп,

«допомоги швидкої» стривожений звук.

Як мурахи за маткою або челядь за катом –

батальйон чорних мух, батальйон чорних мух.