7

Юрій Буряк

Великий птах з нагрудником шорстким

Крізь віття сосон вирулив на Козин,

Рух безшелесний, як прадавній Рим.

Ще не зима, та вже не осінь. Озим.

І цей трухляк також був молодим.

Тепер він спить чи, може, під наркозом.

І птах, що пролетів, літав над ним,

Окрилений своїм апофеозом.

Як привиди віддалених часів,

Живуть вони своїм життям таємним.

Я бачив їх, не чувши голосів,

Та бувши їхнім сторожем недремним.

Вони давно потрапили в приціл,

Сей птах і серце дуба серед крил.