10

Юрій Буряк

Прихильний до богів, я часом легковажив

І мудрість плутав з безумом, бувало,

І ось тепер навспак судно я важусь

Направити, і розворот штурвала

На давній шлях виводить. Дієспітер,

Що блискавками хмари розтинає,

Зненацька здибив коней, боривітер

Промчав громохко вісником Танатос,

Із надр стрясає тверді безбережні,

Річок нурти, і Стікс, і ту жахливу

Тенора браму, і Атланта межі

Крайсвітні. Тільки богові можливо

Зробить низьке високим, хто у славі –

Принизити, неявне освітивши:

Вінця зірвати з тебе – долі право,

Щоб радо тим вінцем пишався інший.