Франческа

Езра Паунд (переклад Юрія Буряка)

Ти виходила з пітьми досвітньої,

І в твоїх руках були квіти.

Тепер ти з’явишся з галасливого натовпу,

Із пересуду про тебе.

Я, котрий бачив тебе в оточенні початку речей,

Як же я гнівився, коли про тебе

Пліткували абиде.

Проте якщо крижані хвилі остудять

мій мозок

І світ розлетиться, як осіннє листя,

Або розвіється, немов кульбаба під подихом вітру,

Може, я несподівано знову знайду тебе

Одну.