VІІ Небесний дім

Езра Паунд (переклад Юрія Буряка)

Євної дім – нерукотворний дім,

Золотосяйво струменіло з високостей,

Освітлюючи все довкруж,

Малюючи на стінах дивні візерунки.

Я зрів мою Богиню. Сонце

Крізь її волосся, наче крила,

Багряним сяйвом пломеніло вслід.

Я бачив жінку у небеснім домі,

Де велетенські шість сапфірів зі стіни

Звисали, сягаючи її колін,

І все вбрання її палало ніжним злотом.

Були всі зали того дому в золотій оздобі.

Щонайтонше різьблення й полива

Прикрашували візерунком стіни,

Крізь каменю багрець йшло золоте світіння.

Не стримавшись, я їй освідчився в коханні,

Коли відчув, як богобійний трепет

Перед нею мене осяяв. Але жінка –

Сама холодна доброчинність –

Враз того дому стіни зруйнувала.

«Небесний дім» – алюзія на 2-ге Послання до коринфян (5-1).

Євноя – вигадане ім’я, в якому поєднано грецьке Євноя («ясна розумом») і Єва.