Точка третя (дитяча)

Юрій Буряк

Мама збирала речі

в сумку, пудреницю і кетчуп,

потім кетчуп відклала і до сумки ззаду

поклала губну помаду,

підфарбувала вії

і за нами приїхали… водій їй

казав, щоб вона пригнулась,

потім вона забулась,

в аеропорту підійшла нав’юче-

на тьотя, це була «басистючка»,

так її мені мама назвала,

і сказала, що папа мій

дав їй гроші на «шедеври

світового вокала».

Тьотя в мами питала,

куди це вона зібралась,

чому тата немає з нами,

а замість нього якийсь буркало.

Мама казала, що любить тата,

а ми летимо в країну Канада,

бо там українців є ще багато,

яких вона любить дужче за тата.

Дядя булькатий з прищами на носі

мамі сказав «одєнь свої коси»

і поправив на ній окуляри,

він був, як Юрко з Петриківки, дуже гаркавий.

Потім оголосили наш рейс

і мене підштовхнули в спину,

потім побігли за турнікет

і мене потягли в машину.

Ми зайшли в літак. А тоді я спав.

А тоді по трапу ми вийшли в країну,

де булькатого дядю ще булькатіший ждав…