Початкова сторінка

Юрій Буряк (Київ)

Персональний сайт українського поета

?

Полювання з гелікоптера

Юрій Буряк

У прицілі снайперської гвинтівки,

висунутої з гелікоптера, з’являється леопард,

золоте його хутро в опалових плямах

збільшується ривками в міру наближення,

й видно, як повільно кров

розриває аорту звіра і все заливає червоне,

чути булькання в баку і радісні вигуки

на висоті, зручній не лише для «стінґера»,

а й для кременевої рушниці зразка

розпалу війн із Шамілем.

Не знімаючи пальця з гачка і не ставлячи

на запобіжник бойовий карабін, кола прицілу

пантрують гори, як магніт на стружку

реагують зближенням на скупу рослинність

і в западині з лабрадориту

вихоплюють голову сніжного барса –

хутро його, як сніги Ельбруса,

запах пороху разом зі сморідним сміхом

витягує протяг у кондиціонер гвинтокрила:

барс підстрибує, ловить лапу

зубами, б’є хвостом о скелю, безумець,

зі сховку вистрибує і летить у провалля.

Гелікоптер, як вимпел, гордо злітає вгору,

здається, кулі дикої радості пробивають його обшивку,

у приціл гвинтівки хвилею ейфорії

підганяє образ гірського гвинторогого цапа

із зорею на лобі, куля летить у зірку,

приціл наближається, мов намагнічений

корпусом гвинтокрила,

пролітає повз гвинторогого цапа,

зірка в цю мить вибухає пишним квітом.

Видно гору з козлом, який лівим

оком дивиться, як з вогню вилітають скіпки і скалки

того, що було металом, кістками, сміхом і формами з Н2О.