4

Юрій Буряк

Життя, воно швидкоплинне,

А прагнемо ж ми багато,

Та кидаючи країну,

Не в змозі себе сховати.

Хто землю свою покинув,

Втекти від себе не в змозі,

У морі Егейськім згине

До раю на півдорозі.

Так само було з Ахіллом –

Смерть хутко його прибрала.

Її невідпорна сила

Героїв (ще й як!) ламала.

Тож тішся і тим, що маєш,

Не збурюй ще більше лихо,

За те, чого в тебе немає,

В молитві подякуй тихо

Богам своїм, олімпійцям.

Утішся окрайцем хліба.

Не заздрячи колісницям,

Палацам, бо то є хиба.

Немає ні стад розкішних,

Ні четвериків у тебе,

Ти звиклий ходити пішки

І думати, що так треба.

Подякуй за скромні статки,

За щастя нелживій Парці,

Усе, що хотів би мати,

Є в імені – Флакк Горацій.