«І чисті води в дикім полі…»

Юрій Буряк

І чисті води в дикім полі,

І в непорочнім тілі плід –

Звільнити б спомини поволі

З вогню, що йде за нами вслід,

Та сподіватися на краще!..

Але в житті бувають дні:

На грецьких амфорах хіба що

Таке побачиш та вві сні.

Я пригортав тебе, вагітну,

Мов квітку, в зоряній воді –

Таку духмяну і тендітну,

Таку, як ти була тоді.

Та що Еллада! Нащо греку

Та половеччина була!!!

Вода прозора, де у спеку

Ми прохолодили тіла?!

Були для мене Божим даром

І чиста врода, і краса.

Все обернулося кошмаром

І повернулось в Небеса.

[1991]