10

Юрій Буряк

Скільки драхм за амфору із вином? За трюм із зерном?

Житниця усієї Еллади, житнє поле над урвищем,

знав про те Демосфен, ілюстрацією до Селінджера –

амфори із конічним дном, і понад плитами некрополя,

що з піску вивалюються, – кущик

з квітом зірчастим, ніжною позолотою безсмертя

який дарував ахейській діаспорі мореплавців

на інталіях і камеях сердолікових, в європейських музеях

обличчя царів боспорських, схожих на фавнів, затерті,

як на монетах давніх, силуети дельфінів, п’явиці

Горгониних кучерів, де в локах Лаокооном Айвазовський

звивається “Дев’ятим валом”, найвідомішої в СРСР марини,

з дев’ятим валом терору схожої, але не зовсім –

настільки, наскільки яв може бути подібною до картини.

Десь тут жив мій друг – в одному домі з Войновичем –

шлягерів радянських автором, батьком совкового

Швейка – Чонкіна, якась мазохістка запоєм Захера

читає на лавочці, портові крани заіржавіли і чайки на

баштах позвивали гнізда, на поверхню виходять руди

залізні і червонять цеглу, як і дві з половиною тисяч років

тому, коли скіфи акінаки свої, від кузень не відходячи, в руки

брали і дивились на лезо, як дивишся ти на “Nokia”

і говориш із сином про зв’язок часів, про спадщину колосальну,

яка дісталася Україні від трипільців, греків і скіфів,

на що він резонно каже: “Греція колоніальна

мене цікавить остільки, оскільки…” І хвилі Понту

глушать слова його в шумі і розпросторюють далеч

понад стінами з черепашника і дахами, критими гонтом,

понад агонами боспорськими і перегонами давніх ристалищ.