2

Юрій Буряк

Синові Андрію

Ангел повержений і воскреслий,

розтинаючи море тілом,

входить, білий,

у шумовиння й блакитну далеч,

склавши плавцем свої крила,

безвісти щезлих

воскреситель і хоронитель повсталий.

Сонце пропалює білу одіж,

палахкоче край серця в морі,

аж за обрій

між кораблями веде й крізь хвилі

з воїнством тіней недобрих

прю на безодні,

вглиб і вшир, з ангелом верстаючи милі.

Йому заповідано йти в далеч

і пройти крізь ніч благовістом

над убивством,

понад родинного дому дахом,

відсвітом полум’я млистим

димом пропахлих

тих пропалих безвісти, що ангел підніме з праху.