Tabula rasa

Юрій Буряк

Tabula

rasa –

Схід Сонця

Вночі лунали тости

час настав

і тисячі промовців лежало під столами

тепер він став

і мер із мершею скидалися у танці з чорними козлами

та час настав

і олігархи рогоносні захлинались павутинням

час різко став

і тисячі мерзотників вітали дам продажних

час теж вітав

і на Святій Землі

хлебтали кров дітей доносори навухо і тля нової ери

час їхнім став

на золотому унітазі, в басейнах золотих

зненацька від інсультів помирали зореносні

депутати комсомольських з’їздів і сурмоносні піонери

їх час приспав

вампіри й маніяки чекали новорічних привітань

тим часом

на надутому cоndоm’і у “ящику” між порхавок літав

на грані фолу

відомий всім суддя політфутболу

вказівкою махав колов cоndоm і гепався додолу

тим часом часом

на екрані з’являвся Інтерполу представник

і заклинав Петронія котрогось щоб конче вийняв пеніса

з мережі Інтернету, інакше не настане Новий Рік

час вже збігав

імперська шушара напередодні кризи, бацилоносна армія вар’ятів

трясла як грушу телевежу

у феєрверках фраєр Вєрка з вибухом підарти

підарвався на петарді власної моделі (муделі балдєлі)

їх час зібгав

міняючи гадючу шкіру, зірчастим полозом обплутуючи шиї

і вибиваючи останні клепки з мізків

репрезентанти криз усіх за геніталії ловили золоту фортуну

а час настав

беркицьнувся під стіл останній бенкетар.

Tabula

rasa –

день заповівся з пошрамованим обличчям

з будинками в оренді мародерів

з салонами із крадених картин

із парком у снігу і круком на сосні

(до міста повернулись круки)

а з ялинкових прикрас найкращими були

боксерські груші у порожніх залах за склом великих вікон

артрозні корки змучених шляхів

знов пробивав автівок вільний рух

день заповівся сонцем на снігах

Tabula

rasa