1

Юрій Буряк

“Мов ті діди високочолі, дуби з гетьманщини стоять”,

Дуби з гетьманщини стоять, але за кожним дубом тать

І розподілено всі ролі і вручено дубам печать

Для не гетьманських протоколів, але діди про це мовчать.

Бо надто кволі.

“Мов ті діди високочолі, дуби з гетьманщини стоять”,

Але в дубах тих в’ється гадь у дуплах і мечі стирчать,

Як вирок долі, устромлені по рукоять;

Діди стоять біля престолів (що їх посіли кат і тать),

Герольди “волі”.

“Мов ті діди високочолі, дуби з гетьманщини стоять”,

Дуби з гетьманщини стоять, на них не гендлярі висять,

Там з мамаями мимоволі щебече солов’їна рать,

Лежать золочені пістолі, дуби з гетьманщини стоять

Стовпами солі.