Ейдос кримський

Юрій Буряк

Прохолода кришталю, помножена на непройденний час, на неможливість осягнення космічного простору анічим, опріч кришталика в оці; на недоступністю зір – зрінням зрячого з мізками рептилоїдних і рецепторами мацаків молюскоподібних;

маяк понад молом, напис на бензовозі ХХХХХ (5 іксів), маячіння чайок на тлі безмежних пожеж понад містом котів, о Анубіс, єгипетські ночі; відсвіт Червоного моря над аравійським пеклом; вічність сипуча намиває піщинки зір; у -надцятому поколінні просльозився нащадок волхва; тут він мешкав і дещо звізіонував, спостережник, бачачи в русі оголені ноги молодих тенісисток;

голуб Маріїн прилетів до порожніх ясел і полетів над лускою сестерціїв навспак історичного часу; портрети імператорів гублячи у прозорій блакиті морської води; безвік обвалений як шари неоліту в безум понтійського літа; ореандські чайки і мертві дельфіни – пожива ссавців двоногих; хто придумав монети дельфінної форми, смерть найдорожчого у трупних водах праісторичного; гелікоптери наповнюють баки і поливають пожежі на ймення безмежжя;

з гірських ущелин підіймаються тіні; йдуть вервечкою за обозами: таври, скіфи і кіммерійці, елліни, готи, хозари, легкокомонні тюрки

(персько-тюрксько-готичні рештки в сортах плодових дерев, продовження вегетативне сплесків цивілізацій);

в ар’єргарді вервечки – юнаки війська Врангеля, з сином Вернадського –

Георгієм – на чолі; монастир святого Георгія в мареві над

Балаклавою; молодий танкіст у формі денікінця видряпується з

англійського танку над Данузлавом – син укр. філософа Богдана

К. Юрій, майбутній винахідник водневої бомби; несуть закриті

домовини із 17-літніми юнкерами, посіченими в шабельних атаках

подвигнутих видовими щаблями; на севастопольськім рейді топлять

українську флотилію;

п’ятнадцять років тому – абрикосова кістка в тугій абрикосині; християнські каменоломні з кобальтовим хрестом (темно-синім); білі ведмеді в античному місті, білі колони з ведмежого хутра; останній вірш минулого століття і тисячоліття:

я п’ю за зимові каньйони

за спинене в полі авто

за поле як шкура ведмежа

з ритона червоне вино

за тамбур й відстріляні гільзи

з-за спини притульний вогонь

за хрест над очима на скелі

на кобальті золотом доль

за шаль Богородиці чорну

на міді оливкову віть

за свічі запалені в храмі

за храми під шаром століть;

на терасі зіккурату – тіло жрекині під променями середолітнього сонця; тонкоткані запинала-віяла на східних вікнах-отворах і напроти дверей; курага з кісткою обернулася на камінь;

привиди кораблів курсують вздовж узбережжя, у круглих багетах ілюмінаторів – криця з іржею зі сталевим просяйвом фаюмські подоби цісарівен на тлі сірчаного водню в глибинах червоної революції під кабалістичними знаками з кобальтової емалі;

дві імперії дивляться в очі одна одній над шляхами Улліса і аргонавтів;

кімната архієрея Булгакова (отця Сергія) і балкон єресіарха Толстого; церква “дами з собачкою” і стежки мадам Крюденер; бричка лікаря Степана Руданського з чамайданом Лариси Косач; гніздо чайки на осідку панісламіста Гаспринського; ахмет-ханова Гаспра; лабіринти воронцовської Англії, російського Джеферсона; портретна галерея, де погляди портретованих невідчепно стежать за глядачами;

ти в кімнаті генералісимуса з телефоном і попільницею, сидиш у його кріслі; 2 1/2-метрові енкаведисти пообіч симетричних вбиралень параноїдального сатрапа;

в уламкові суднотрощу світ потопленої імперії; сталеві нирці на скельному острові над безмежжям пожежі, понад сірчаним воднем понтійського дна – зі Стефаном Сурозьким, папою Климентом, Іоаном ¥отським і новими-старими вараввами.