«Вода відходить з кранів, ніби час...»

Юрій Буряк

Юлії

Вода відходить з кранів, ніби час

Без «ніби» час у труби западає

Без «ніби» це відчал,

Це є в немає.

Вода відходить з кранів, ніби час,

Неначе хтось помер

В авто, не висмикнув ключа

І кров емаль пройме (емаль чи кров?),

І так, як в обпалі, тепер

Це тіла шмат,

А всі шукають образу, тебе,

Кого нема

Й не буде, дорогий екзот,

Емаллю застигає кров, обпал

Нечуваних красот,

Розчавлених, відчал.