Leviora
Езра Паунд (переклад Юрія Буряка)
1. Супроти форми
А чи воліє пані вірш без рим
Почути, у якому серця шал,
Чи їй миліші витребеньки, грим
Іронії, де не живе душа?
Миліші видригаси нам юнця
Сонета, не класична простота.
Під шаром пудри не знайдеш лиця.
Страх перед світом зводить нам уста.
До дідька правду. Форма – головне.
Еге ж, співці, мені тьмяніє світ!
Завивку – музі, талію – в корсет.
Обличчя Мельпомени колір свій
Втрачає, коли пишеться сонет,
А серце – кров по тілу не жене.
2. Hic jacet
Коли нас поховають в антологій
Могилах – себелюбців і мистців,
І знаних, і таких, як і оці
У діжці оселедці, – в славі вбогій,
Чи втішать нас у вічності похмурій
Схоластів заважкі коментарі,
Знавців, що згорблять спини, як щурі,
Перлин шукаючи в макулатурі?
Коли померкнуть очі наших панн,
Подумайте, чи ми того хотіли,
Співаючи лише заради них,
Вганяючи в сонет живі слова,
У вірш переливаючи всі сили,
Аби померти потім серед книг?
4. До мого любого друзяки – протестуючи проти його есея про “Могутні вуста”
Жах… dericus, жах… ingides [3], ти нас,
Мідаса перевершивши, потряс,
Точніше – твоя оповідь, твій сказ
Патетикою всіх нас доконав.
О друже, не вдавайся до пишнот,
Словесних іграшок із золотих прикрас.
Ти задихнешся, як старий Мідас –
Той, хто в недугу впав, як у цейтнот.
Олімпу не тривожив би дарма,
На велетня ще не спромігся ти –
Убравсь Пріап в Єгови одяг, та
У слави усипальні жде пітьма
Й на твій талант – тож спробуй-но знайти
В житті новім пристойніші “Вуста”.
Примітки
Варіант перекладу:
Leviora
1. Супроти форми
Чи Леді зволить мовою без рим
Утішитись, де серця чути шал,
Чи їй миліші звуків гра і грим
Іронії, де не живе душа?
Миліші видригаси нам, що мім-
Сонет витворює, декору антраша.
Всі речі недостойні перед ним,
І правди боїмося, як ножа.
Тож форма над усе. а правду – геть!
Корсету музи – грацію і шик.
Накручуй донесхочу chevelure,
Рум’янами вкрий Мельпомені лик,
Хай правда виглядатиме, як сюр,
а заніміле серце – як сонет.
4. До мого любого друзяки, протестуючи проти його есею про “Могутні вуста”
Чи… dericus, чи… ingides, все ‘дно –
Ти більше за Мідаса вразив нас,
Бо оповіддю до глибин потряс,
Бундючним стилем вкривши, як рядно.
О друже, не вдавайся до пишнот,
Словесних іграшок із золотих прикрас.
Ти задихнешся, як старий Мідас –
Той, хто в недугу впав, як у цейтнот.
Олімпа не тривожив би дарма,
Великих жесту не повториш ти –
Пріап убрався під Єгову там.
Крім затхлості, нічого в ній нема,
Гробниці слави – – спробуй-но знайти
Надалі щось пристойніше “Вустам”.
Leviora – нижчий жанр (лат.). З самого початку цикл містив 4 сонети, один з яких (“L’Art”) був опублікований у “Canzoni”.
3 Ingides, dericus – можливо, псевдолатинські словотвори Паунда.