«Бамбук під снігом і стрижі...»

Юрій Буряк

Бамбук під снігом і стрижі,

Літак над клінікою Руху

Шлях прокладає Аспаруху

І зблискує на віражі.

І той, хто часу на межі,

Все переводить на поруху,

На кисень плоті і як муху

Тримає серце на ножі.

Вона дзижчить і помирає.

А він, як одержимий Раєм,

Бамбук з-під снігу визволяє,

Він прогинається над тиглем

За Аспарухом – о-ля-ля! –

Стрибає уссурійським тигром.