«8 іюля, знову зателефонувала Юля...»
Юрій Буряк
8 іюля, знову зателефонувала Юля,
знову на тому кінці дроту
мовчання, зігріте магічним сяянням,
так, бувало, вдягався Фріпулья,
знову навспак полетіла куля:
“Я думав, що Ви давно вже в Кореї”.
Голос достоту, як був у тієї,
8 іюля, знову зателефонувала Юля
з іншого часу, котру пам’ятаю я,
то була Санія,
я бережу її тінь тремтячу
в голосі інших, в пам’яті іншій,
потойбіч мовчання й тиші.
Зовсім себе не жаль. Але плачу і плачу.