Поет доби пізнього середньовіччя

Юрій Буряк

У летаргійному сні місячноока форель… (1977)*

Вірші в цоколі архітектурних конструкцій,

близькість дурдому і спецказематів,

шизофренія гебістських інструкцій,

тхне від якої духом кремацій;

мова народу в Молоха пащі

у потурначеній костоломні

крихітку Цахес запастерначать

Гофмана гості головоломні.

Довго іти до кінця початку,

довго викруглювати свинчатку;

кожне стебло під коріння тнучи,

знає винюшкувач, що казати

бонзі, вождю, прокуратору, дуче,

щоб із народу зробити натовп.

* Цитата з раннього.