10

Юрій Буряк

Китайгородський храм, тут батько Гамалії

Священствував колись, з подзвінням у степах

Могутній бас його розносив із Лелії

На доокружжя все те, що хотів монарх.

Де макові поля простерлися як мрії,

Заїжджої шпани, солодші за нектар,

Окраїнних земель Великої Росії

Від річки у степах і до сибірських нар.

Скрізь, де були гінці північного Месії,

Де хмари, із яких летіла сарана,

Ввижалися мені Покровою Марії,

Пройшла вздовж берегів орільська бистрина.

Помножені стократ знамена полковії

Над степом як міраж і маєстат надії.