2

Юрій Буряк

Небесний порошок незримо

падає у ніч, як шок,

як дощ, якщо там вікна є,

де ти лежиш, стерильна

біла тиша, і таємниця крові,

яку ти забереш з собою,

яку розріджував небесний порошок

з верхньодніпровського метеорита

і яка то стишувалася, то закипала

залежно від гемоглобіну вмісту;

коли мій розум тисячі клітин

спрямовував на бунт і я

зневірювався, бастіон

останній (твоя твердиня

з вежами й зубцями

і прапором), то віддаляючись,

то зблизька утверджував

непереможність.

Наймудріший, цезар духовних битв,

що і в поразці гідністю своєю

вчив бути милосердним і незламно-добрим,

ти в духові своєму вирізнявся

системою чеснот, святинь і цінностей

і вмів долати мур нерозуміння

найтупіших, найагресивніших,

що непомітно для себе ви-

люднювалися і ставали

чистішими, чеснішими передлюдьми

і Богом. Золота душа. Сам бог

із золотим волоссям, сонячною

головою.

[17.01.11 ЯВ-2]