147

Юрій Буряк

Сон уривчастий під монотонне гудіння кондиціонера,

сон упереміш із явою, нпр., корабель Фелліні

на зустрічі з кораблем Антоніоні (якийсь підірветься на міні),

приуроченій до візиту на шхуну місцевого корупціонера.

Друге десятилітті третього тисячоліття, Христова ера.

Як до себе додому, власною персоною Йосип Віссаріонович у бікіні

із підвалів Массандри чи Магарачу виповз з-під кипарису тіні,

як із сценарію фільму жахів Тоніно Гуерри.

І вночі – 30º вище нуля, серця мотор не тягне

над місцем, де врангелівців топили, тінь пролітає Ягве.

Під Ай-Петрі дим від лісової пожежі стоїть мінаретом

(краще стояло б щось інше, але все довкола зайшло у штиль),

маяк на молу блимає чи не загашена сигарета.

“Ти це а чи не ти?” – запитує хтось у когось. І чує у відповідь:

“Не тратьте, куме, зусиль!”