Векторія

Юрій Буряк

Дніпро – велика ополонка,

день після Стрітення, в житті

не конче бути Аполлоном

потрібно, клон іде за клоном,

за барикадами – колони,

обмовлена в мордобитті,

іде весна із чорних вулиць,

а крига в лютому ламка,

гуде Хрещатик, повен вулик

захисників, що караулом

повстали проти бардака.

А з панських пагорбів, із Липок

сигналять КРАЗи, солдатня

прийшла підтримати блатняк,

і лідер свій мусує зліпок,

як зобов’язує платня,

не певні яструби вчорашні,

і дзьоби їхні не стирчать,

іде компанія старчат

а з телевізора із Раші

говорять знов про донеччан –

що край весь федералізують

і по уламках роздадуть,

реклама віскі і тату

і доморощений єзуїт

перед Москвою рапорту…