Портрет не на замовлення

Юрій Буряк

Як тінь з глибини прастоліть,

з баюр підпорожних й намулу

сей монстр вибльовує гидь

і совість ґвалтує заснулу;

сей вкушений ґедзем ув уд,

що був, як манкурт, незугарен,

з відьомського шабашу блуд

силкується в двері трупарень

ввіпхнути й зриває дахи,

чикрижачи греблю торнадо,

трясе трухляками, з трухи

і з шкіри вилазячи гадом.

Рука, що нездала різця

тримати, береться за скальпель

і тішиться знятим з мерця

пасами нарізаним скальпом;

як бевзь перед бовдуром, він

б’є в било, щоб вийти з трясучки,

в статевому гоні заклин,

заручник в наручниках сучки;

на шахових дошках років

сей «майстер» місцевих тандемів,

що вирвався з лав пішаків,

розстрілює тих, що не в темі;

п’явками іудиних уст

бере й десятьма слимаками

кладе, як новітній Прокруст,

думки під ножі пилорами;

собою вдоволений сам,

у центрі тягучого дійства –

затятість, властиву бісам,

обрамлює в акт солодійства.