8

Юрій Буряк

Називаючи щось, відчуваєш безодню,

слів боячись, культивуєш недорікуватість

і скупість, дім напроти, батько в бушлаті,

ось він біля вікна з-за гардин крадькома,

гардемарин божедарівський, стежить за мною,

він, як і я малим, міг дивитись годинами

перед себе у шибу, думаючи про екзистенс –

про ховрашків і жар-птиць, про цеберку

із цукром з німецького танка, про зруйнова-

ний Краків, про мережу колій вузлової

станції, уранових рудень і ракет «Сатана».