7

Юрій Буряк

Човни,

платформа,

міст “Метро”,

був ранній вечір,

сутеніло, пором ішов

через Дніпро, і ти роз-

повідала про (але про що –

не в тому річ, а в тому, що

була ще ти і щось нарешті говорила).

Ніч насувалася, бурштин вечірній потемні-

шав і блискавкою розірвало тишу і дощ

зітер із краєвиду дзвіницю Шеделя розмиту

і смугу монастирських стін; лише велика

бовванеса, комусь вказуючи мечем, летіла

понад Лавру в безвість, і чулося: “І ми втечем”.

По всьому зліва од платформи

стояв автобус цілу ніч,

порожній, ос-

вітлений, як аеробус,

ждучи нас віч-

ність, вічність, віч

не відводячи від

нього, дивився

я в бурштин

сто-

річ.