15

Юрій Буряк

Час,

коли тре-

ба йти, ти

в іншому усьому –

в інтер’єрі, в контексті,

навіть у ракурсі оптичнім

і гейби в поясі географічнім

не тому, та виходиш ти у двір,

навколо дому – сніг, біжиш босоніж,

і повертаєшся у коридор, на сходи з

мармуру, та все вже інше, все заледеніле

і вирвано із м’ясом всі дзвінки, в запади-

нах – патьоки льодові, парадний весь –

післяпотопний, тут ти б не жив, це –

перехід у світ загробний,

тут недоречний

одяг твій легкий,

та справа і не в тім,

а в тому справа, друже,

що льодовик цей –

твій

родинний

дім.