14

Юрій Буряк

Класик на ескалаторі

Може,

так, може, ні,

класик тягнеться по

стерні ескалатора, му-

скулатура інтерпретатора

світових величин плавно пере-

ходить у чин голови Комітету

порятунку літератури від націо-

нального менталітету, класик майже

вже на вершині, ноги замотано у вінки,

а голова в конюшині (національний еквівалент

римського лавра), класик схожий на Мінотавра,

кидає погляд на зустрічний потік ескалатора, де

назустріч пливе Аріадна, згідно з міфом, а в на-

турі лявра, тільки не києво-печерська, а з

Московської площі, він за поглядом

розвертає мощі і помічає, як

осипається смальта з фресок

метро “Золоті Ворота”,

як святий із кіота кам’я-

ного відкриває рота,

чи то “нудота”

його розриває

позіхом…

рота херувимів

у МВС уніфор-

мі підіймається

навстріч,

щоб він почувався в нормі.