«Мелькання личаків – соломи золотої...»

Юрій Буряк

Мелькання личаків – соломи золотої

у вправних пальцях ткаль-плетільниць молодих,

солом’яний пучок, як із проміння слоїк,

і навхрест й на вузли, і до ладу й впритик –

до парок, до кінця, такий дівочний погляд

цнотливиць, та в руках на заміри лихі

кому ця жертва в строк, кого й за кого молять

солом’яні божки, плиткі і пломінкі?

Вегетативний жах сухих і мертвих стебел,

тепло ноги і плоть у схованці жахіть,

мелькання личаків наїзниць коло тебе,

соломі золотій у пальцях мерехтіть.