1

Юрій Буряк

Від Аскольдової могили автосерпантином повз будинок настоятеля

під’їхати сірим лютневим ранком, в аномальну погоду,

всупереч руху часу напроти собору Успенської Богоматері,

попри артикули щонайсвятійшого й тричі запроданого Синода,

туди, де ключ від усіх таїн і в нішах лежать їхні прахи;

час помолитися і попросити небагато, щоб тільки піднятись

понад горами Київськими і пагорбами великокрилим птахом –

Пименові, Маркові, Ісаакію, Агапітові, Тихонові і розп’ятим

за віру у Слово вітчизнолюбивим

помолитися, а найпаче – літописцеві Нестору,

прихилити чоло в печерах і чекати на диво,

осіняючи тлін свій перехресними жестами.