Початкова сторінка

Юрій Буряк (Київ)

Персональний сайт українського поета

?

Відповідь одному

Юрій Буряк

Як собака, вкусив з-за рогу,

один із проворних лягавих,

я знаю цього шолудивого старого,

що в штани учепився, бо хоче слави.

Колись він скромнішим був, стеріг свою будку,

один з підбурювачів до спротиву і націоналіст,

під портретом генсека малював незабудку,

а тепер пересмикує суть і зміст.

Дізнався про себе чимало з твору

його і виснував, що у дитинстві слон

йому на вухо наступив і породив потвору,

яка скрізь бачить підступи й викорінює зло.

Йому б освоїти правопис і лексичний

запас свій збагатити, так, бачиш, ні!

Сей борзий лицар гавкіт гістеричний

свій долучити прагне до мазні.

Тож сам-один нехай жере він свої помиї!

Нехай псини запах шириться довкруги

ще сотню літ і маячню за мрії

нехай видає, та перше відстане хай від ноги.