6

Юрій Буряк

До вечора

процес розговіння дійшов апогею:

якась п’яна парочка на лаві билась в істериці, мов приречена

повторити подвиг щонайменше Джордано Бруно, збирав трофеї

з пляшок нічний тандитник чи бомж, чи доктор наук на пенсії

(істеричка замовкла, після п’ятого оргазму заснувши на пенісі).

Якщо бог є могутнім, усі жерці його – тлусті, – прислів’я стверджує.

Як там з жерцями, не нам судити, а на паству це схоже:

не встигли покуту зняти, а раби Твої гору гріхів навергали,

вистрибуючи наввипередки, хто і до чого вдатен і на що спроможен,

і жерці, не відаючи, що творять, вже показують приклад першими,

нічтоже сумняшеся. Розговіння закінчується витверезником,

їх виводять, голубчиків, Господи, перед очі Твої, мов курчат синіх;

чи очистиш їх, чи прикриєш рабів Своїх рясою

во спасіння, чи опустиш їх у геєнну огнену –

все в руках Твоїх, Боже! – вчора, нині

і повсякчас. Слався, пробач їх, вони ж бо раділи тому, що воскрес Ти!