«Жде тебе друг зі смаженими карасями...»

Юрій Буряк

Жде тебе друг зі смаженими карасями,

які насмажив для тебе,

зоряне жде тебе небо,

тонко розписане понад вершинами Фудзіями.

Ти лежатимеш біля багаття на сіні,

як собака прислухаючись до тріскоту поліняк

і вриватиметься з розмаху стихія двояка

крові й пульсу, і мушки на карабіні

і слова твої падатимуть у тишу,

западатимуть кнопки чужого баяна,

ти нагадуватимеш сам собі кажана, бо летиш у

ніч і на пальцях твоїх мембрана

і в думках твоїх не стяг над рейхстагом,

а Ічкерії саван з “Аллах акбаром”.