21

Юрій Буряк

“Асто-

рія”, 20-ти-

градусний мороз,

вже вкотре в жерт-

ву я приношу книги.

Продав найкращі. Невже

лише для того, щоб побачити, що є за

листям фіґи; я знаю, що Георгій

переможе, але “Асторія”, зима і порух

кожен нагадують ще підлітка в тобі, а це

вже щось, це те, що нас єднає, і ми п’ємо на

брудершафт, навзаєм – за те, що є Дніпро і є Москва,

за те, що нас єднають не слова, а дотики, а погляди

стосовно того, що нас тримає невимовне, як парка

тче на прядку волосінь, діткнувши нас до сонячних

сплетінь, і все, що пролилось, переплелося – вино,

мороз, “Асторія”, волосся

і крізь обмерзлу куртку авто-

ручка, ця самописка, по спині

креслить щось на кшталт

“люблю і вірю” +

№ телефона,

та обручка –

і в перспективі –

як мороз

по шкірі.