3
Юрій Буряк
А. М.
Один
із антиків,
мій старовинний друг,
був поціновувачем фоліантів,
строфи не плутав зі строфарієм;
спіритуал, міг викликати дух самого
Мессінга чи Цинцинатті;
мав нюх на меценатів
й під ручку міг пройтися зі смертю гейби
алеєю вздовж колумбарію.
Гурман, корицю й коріандр він додавав
до фламулін, на абажурі в нього висіли
відзнаки якогось лицаря чи тамплієра,
весь атлас ботанічний
і вся архітектура міста
завжди були для нього актуальні;
з ведмежим язиком і “сніттю”
учив, як вижити в часи голодні;
горілку пив, настояну на мухоморах і добірних травах,
посвячений у тонкощі живопису й уяви,
секрети творчості
він достеменно знав,
цей архіваріусус-релікварій
старого Києва
і архітрав, і проповідник
проміння барокового Китаєвого,
нагірного Подолу.