19

Юрій Буряк

Пам’яті Георгія Костова

Нащадок

булгар двометровий,

котрий пройшов туман-

ний Альбіон, і одержимий

рухом Аспаруха, вихованець Кембриджу, він вилонився

в степу Вавілон, бо володіти “генетичним”

нюхом, боксерським хуком, телеведучим

бути, відомим археологом, письменником; до того ж,

до сховищ допускатися най-най, щось та означало: для нього заборон,

здавалося, не існувало; і Перещепинські скарби з Полтавщини,

орел Кубрата, й золоті пластини він перший повернув на

Україну, хоч вість про них – про золоту пропажу.

Він як болгарський цар, коли бував у Києві

(проїздом з Ермітажу), спинявся в ательє

у музикантів, де зчитував із мап пра-

давнини болгарський слід,

він знавсь на переселеннях народів,

на риб міґраціях і на птахів

маршрутах,

але торкнувсь сакрального ключа

в поемі “Шан кизи…”, яку привіз додому

(така усталилися думка в колі друзів)

й згорів за кілька тижнів од саркоми.

Шлях показав

як Аспарух,

і зняв з плеча

історії тягар.

На ательє є напис:

“Тут бував Георгій,

він оживив Кара-Булгар”.