19
Юрій Буряк
Пам’яті Георгія Костова
Нащадок
булгар двометровий,
котрий пройшов туман-
ний Альбіон, і одержимий
рухом Аспаруха, вихованець Кембриджу, він вилонився
в степу Вавілон, бо володіти “генетичним”
нюхом, боксерським хуком, телеведучим
бути, відомим археологом, письменником; до того ж,
до сховищ допускатися най-най, щось та означало: для нього заборон,
здавалося, не існувало; і Перещепинські скарби з Полтавщини,
орел Кубрата, й золоті пластини він перший повернув на
Україну, хоч вість про них – про золоту пропажу.
Він як болгарський цар, коли бував у Києві
(проїздом з Ермітажу), спинявся в ательє
у музикантів, де зчитував із мап пра-
давнини болгарський слід,
він знавсь на переселеннях народів,
на риб міґраціях і на птахів
маршрутах,
але торкнувсь сакрального ключа
в поемі “Шан кизи…”, яку привіз додому
(така усталилися думка в колі друзів)
й згорів за кілька тижнів од саркоми.
Шлях показав
як Аспарух,
і зняв з плеча
історії тягар.
На ательє є напис:
“Тут бував Георгій,
він оживив Кара-Булгар”.